Коли в будинках перестали використовувати оцинковані труби?
Оцинковані труби були популярним вибором для водопровідних систем у будинках протягом багатьох років. Ці труби були виготовлені зі сталі та покриті шаром цинку для захисту від корозії. Однак з часом виявилося, що оцинковані труби мають кілька недоліків і згодом були виведені з виробництва на користь більш досконалих матеріалів. У цій статті ми розглянемо причини припинення виробництва оцинкованих труб і терміни їх заміни.
Розвиток оцинкованих труб
Ще в середині-19 століття оцинковані труби почали набувати популярності як надійний водопровідний варіант. Цинкове покриття цих труб забезпечило чудову стійкість до іржі, що зробило їх кращим вибором для житлових і комерційних застосувань. Довговічність і доступність оцинкованих труб зробили їх широко використовуваним сантехнічним матеріалом. З постійним зростанням урбанізації та зростанням потреб у житлі використання оцинкованих труб стало ще більш поширеним.
Недоліки оцинкованих труб
Хоча оцинковані труби спочатку вважалися кращим варіантом, згодом у них виявились різні недоліки. Однією з основних проблем була їхня схильність до іржавіння та корозії зсередини, що спричиняло погіршення якості води. З часом цинкове покриття псується, піддаючи сталь впливу вологи та спричиняючи утворення іржі. Це накопичення іржі не тільки вплинуло на смак і зовнішній вигляд води, але й призвело до зменшення потоку води через засмічення труб.
Корозія також послабила структурну цілісність оцинкованих труб, зробивши їх більш схильними до витоків і поломок. Коли труби старіли, вони ставали більш сприйнятливими до витоків і тріщин, що призводило до пошкодження будинків водою. Крім того, накопичення іржі та мінеральних відкладень усередині труб знизило загальний тиск води, що негативно вплинуло на роботу сантехнічних приладів.
Проблеми зі здоров'ям
Окрім функціональних проблем, оцинковані труби також становлять ризик для здоров’я споживачів. У міру корозії цинкового покриття шкідливі забруднювачі, такі як свинець і кадмій, можуть вимиватися у систему водопостачання. І свинець, і кадмій є токсичними речовинами, які можуть мати шкідливий вплив на здоров'я людини, особливо у великих концентраціях або при тривалому впливі. Отже, потенційна небезпека для здоров’я, пов’язана з оцинкованими трубами, викликала занепокоєння як серед домовласників, так і серед регуляторів.
Перехід на альтернативні матеріали
Із зростанням усвідомлення обмежень і ризиків, пов’язаних з оцинкованими трубами, сантехнічна промисловість поступово перейшла на використання альтернативних матеріалів. Ці матеріали забезпечували покращену продуктивність, довговічність і якість води, забезпечуючи безпечніші та надійніші сантехнічні системи. Давайте заглибимося в хронологію цього переходу.
1. Мідь: Мідні труби були одними з перших альтернатив, широко прийнятих для заміни оцинкованих труб. Мідь стійка до корозії, має легку вагу та має відмінну теплопровідність, що робить її придатною для різних застосувань у сантехніці. У деяких випадках мідні труби вже використовувалися поряд з оцинкованими трубами, але їх популярність як замінний матеріал зросла в 1960-х роках.
2. ПВХ: У 1970-х роках полівінілхлоридні (ПВХ) труби набули популярності в сантехнічній промисловості. ПВХ труби мають легку вагу, прості в монтажі, стійкі до корозії та хімічних речовин. Крім того, вони відносно дешевші за мідні труби, що робить їх привабливим вибором для житлових систем водопостачання. ПВХ швидко став популярною альтернативою оцинкованим трубам завдяки своїй універсальності та економічній ефективності.
3. PEX: Труби зі зшитого поліетилену (PEX) з’явилися в 1980-х роках і набули значної популярності в 1990-х роках. Труби PEX є не тільки стійкими до корозії, але й гнучкими, що дозволяє легше монтувати їх у складних системах водопроводу. Їх здатність розширюватися і звужуватися при зміні температури мінімізує ризик розриву труб. Крім того, труби PEX більш стійкі до пошкоджень від замерзання порівняно з традиційними оцинкованими трубами.
4. Нержавіюча сталь: Хоча мідь, ПВХ і PEX стали основними виборами для ліній водопостачання, труби з нержавіючої сталі знайшли свою нішу в особливих сферах застосування, таких як газопроводи та комерційна сантехніка. Труби з нержавіючої сталі мають чудову стійкість до корозії та механічні властивості, що робить їх ідеальними для транспортування газів і рідин у складних умовах.
5. Інші матеріали: Оскільки попит на вдосконалені сантехнічні матеріали зростав, на ринок з’явилися інші варіанти, такі як поліпропілен, хлорований полівінілхлорид (ХПВХ) і латунь. Кожен матеріал має свої унікальні переваги та застосування, що дозволяє фахівцям-сантехнікам вибрати найбільш підходящий варіант на основі конкретних вимог.
Припинення виробництва оцинкованих труб
Незважаючи на свої недоліки, оцинковані труби використовувалися до кінця 20-го століття, і їх припинення відрізнялося залежно від регіону. У деяких районах оцинковані труби все ще встановлювалися в нових будинках аж до 1990-х років. Однак, оскільки небезпека та проблеми з продуктивністю, пов’язані з оцинкованими трубами, стали більш широко визнаними, були введені суворіші правила для забезпечення використання безпечніших матеріалів для сантехніки.
Сьогодні в багатьох країнах оцинковані труби в новому будівництві практично не використовуються. Будівельні норми та сантехнічні стандарти оновлено, щоб відобразити важливість використання корозійностійких матеріалів, які відповідають вимогам якості води. Однак важливо зазначити, що багато будинків і будівель, побудованих до цього переходу, можуть все ще мати оцинковані труби в своїх водопровідних системах.
Висновок
На завершення варто сказати, що оцинковані труби колись були популярним варіантом сантехніки, але поступово втратили популярність через їх схильність до іржі, корозії та ризики для здоров’я. Перехід від оцинкованих труб до альтернативних матеріалів, таких як мідь, ПВХ, PEX, нержавіюча сталь та інші варіанти, значно покращив продуктивність, довговічність і якість води сантехнічних систем. Хоча припинення використання оцинкованих труб не є повсюдним, їх використання в новому будівництві стало рідкістю. Індустрія сантехніки продовжує розвиватися завдяки постійним дослідженням і розробкам, спрямованим на створення ще кращих матеріалів для майбутніх сантехнічних систем.
